Описание
Українські Націоналісти. Як ми ставимось до...
Багато хто з застереженнями чи без них вважає себе націоналістом. Хтось, бо носить вишиту сорочку і вуса "плач України". Хтось, бо голосує за "Нашу Україну" чи блок Ю.Тимошенко. Хтось, бо просто любить Україну. На кухні. Чи у Верховній зРаді. Результат поки що приблизно однаковий.
В цілому ж поняття націоналізму в Україні паплюжиться, в залежності від регіону, від "салошароварів" через "радикальний патріотизм" до "нацизму" і "расизму".
Можна продовжувати перелік таких стереотипів і далі. Вони багато в чому обумовлені тим, що історія в школах викладається неправильно, пережитками радянського виховання, нашим постгеноцидним світоглядом, сучасною пропагандою "прав чєлавєка" та "стабільності" ім.В.Медведчука. Але значною мірою вони обумовлені розмахом нашої діяльності.
Стало модно говорити, що націоналізм застарів, що потрібні нові ідеї, що інший час, тощо. Ми знаємо - Ідея одна і всеохоплююча, вона поза часом і над ним. Тим не менше, можна констатувати певне завмирання націоналістичної думки. Принаймні загал про неї не знає.
Досить часто чуємо запитання: "А як ви ставитесь до...?". Дещо у нас не запитують, але ми самі маємо про це сказати.
Отже, як ми ставимось до...
... інших націй?
Націоналізм - це, в першу чергу, любов і повага. Любов до своєї нації і повага до інших. Не існує "кращих", "гірших" та "обраних" націй. Звісно, нації відрізняються культурними, політичними, економічними, науковими та іншими здобутками. Проте, з плином часу ситуація змінюється. Одні нації занепадають, інші підносяться. Ми виступаємо за політичну модель у світі, де б кожній нації гарантувалось реальне право на вільний розвиток. Кожна нація має право на власну державу на своїй етнічній та історичній території. Усвідомлюємо, що цей шлях складний, але він єдино справедливий.
... росіян, євреїв, поляків, негрів?
До росіян, євреїв, поляків, чукчів та прогнозу погоди в Мароко ми ставимось однаково - через призму національних інтересів. Наше ставлення до конкретної людини випливає з її ставлення до України.
Тому не терпимо, коли нам хтось намагається вказувати якою мовою нам говорити або чиїм "насправді" та "ісконно" є той чи інший український півострів.
Окрім того вважаємо, що у Верховній Раді України мають бути люди, які є носіями українських національних інтересів. Багато хто ставить за основу національний та етнічний показник, але дана вибірка є безперспективною. Ми вважаємо, що лише рівень української національної свідомості та діяльності на добробут Української Держави може бути визначальним фактором.
... до мовного питання?
Мовного питання не існує. Україна має бути українською. І на Сході, і в Криму, і на Заході. Можна говорити тільки про методи українізації. Під українізацією розуміємо не стільки відродження української мови, скільки патріотичне виховання населення.
Проблема українізації полягає в тому, що все українське асоціюється з галушками, шароварами, Вєркаю Сердючкаю та Кучмою. Все "модне" та популярне - від Кличків і А.Шевченка до поп-музики - російською мовою.
Українізацію буде завершено, коли Україна буде асоціюватися зі Святославом Хоробрим, Богданом Хмельницьким, Тарасом Шевченко, Степаном Бандерою, Романом Шухевичем, Василем Стусом, Юрієм Андруховичем, науковими і культурними досягненнями, а не героїчними поразками.
Для нас визначальною є не мова спілкування людини, а її ставлення до України. У переважній більшості випадків, російськомовність такої людини є даниною середовищу. Просто, таким людям важко зламати психологічний бар’єр і піти проти середовища. Але рано чи пізно вони це зроблять. Як зробило багато з нас.
З державницькою свідомістю прийде і україномовність.
... нацистів, нео-нацистів, націонал-соціаліст
